Освіта: Львівський державний університет iмені Івана Франка (1971 р.), канд. фіз.-мат. наук (Напружений стан кусково-однорідних пластин з тонкостінними включеннями та розрізами, 1974), доц. (1979), проф. (1994), д-р фіз.-мат. наук (Основи математичної теорії термопружної рівноваги середовищ з тонкими включеннями, 1995).

Наукове звання: професор (1994 р.)

Науковий ступінь: доктор фізико-математичних наук (01.02.04-механіка деформівного твердого тіла, 1995 р.)

Посада за основним місцем роботи: провідний науковий співробітник відділу термомеханіки

Сулим Георгій Теодорович (02.VI.1948, м. Львів) спеціаліст у галузі механіки, передусім – деформівного твердого тіла. Створив цілісну теорію тонких чутливих до впливу широкого спектру фізико-механічних полів (зокрема пружних і непружних) неоднорідностей в однорідних чи неоднорідних ізотропних та анізотропних термоелектромагнетопружних середовищах і елементах конструкцій з отворами чи абсолютно жорсткими масивними включеннями. Вона дає можливість враховувати повний спектр зміни властивостей неоднорідностей, їхні геометричні профілі, місце розташування, кількість, а також різноманітні типи і способи навантажування. Як часткові випадки звідси випливають результати теорії тріщин. Важливі здобутки отримав при вивченні питання пластичного відшарування жорстких та пружних включень у пружних та ідеальних пружнопластичних середовищах. Запропонував нові критеріальні рівняння для знаходження основних параметрів, що визначають поширення тріщин в анізотропних матеріалах при довільно орієнтованому навантаженні. При цьому було введене нове поняття пошкодженості анізотропного матеріалу в зоні передруйнування біля фронту тріщини, за допомогою якого визначається як момент старту тріщини, так і її початкова кінетика. Сформулював і теоретично обґрунтував ефективний метод розв’язування важливого для інженерної практики класу задач про граничну рівновагу трансверсально ізотропних плит і балок з прямолінійними, півеліптичними та іншими тріщинами. Спричинився до опрацювання багатокритеріального методу структурно-параметричного синтезу машинобудівних конструкцій, що полягає у генеруванні альтернативних парето-оптимальних (у межах своєї структури) варіантів конструкції, їх системного аналізу та вибору кращого з них на завершальній стадії за критеріями економічної доцільності. Отримав вагомі результати у вивченні некоректних і обернених задач теорії пружності та опрацюванні теорії межових шарів, які дають можливість отримати фізично коректні (без сингулярностей) розв’язки змішаних крайових задач, зокрема й теорії тріщин, а також у механіці композиційних матеріалів, теорії дислокацій. Відомий своїми працями з історії математики і механіки, а також українського термінознавства. Керівник та учасник низки міжнародних дослідницьких проектів. Підготував більше двадцяти докторів та кандидатів наук, опублікував більше 600 наукових праць, у тому числі 6 монографій та 18 навчально-методичних видань, а серед них перші підручники з теорії пружності, пластичності та механіки руйнування українською мовою. Г.Т. Сулим – доктор фізико-математичних наук, професор, doctor honoris causa, заслужений працівник освіти України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений професор ЛНУ ім. Івана Франка, дійсний член НТШ і низки інших вітчизняних та закордонних наукових товариств. Нагороджений Почесною грамотою Кабінету міністрів України (2010), почесною медаллю «Академік Володимир Моссаковський» Дніпропетровського національного університету, нагрудним знаком МОН України «За наукові досягнення» (2008). Дійсний член (з 1992), голова комісії механіки НТШ (1992–2002); член (з 1992), заступник. голови (2002) Українського товариства з механіки руйнування матеріалів; член Європейського товариства з цілісності конструкцій (з 1999), член Національного комітету України з теоретичної і прикладної механіки (з 2001). Відмінник освіти України (1998). Премія Українського товариства з механіки руйнування матеріалів (2000). Заслужений працівник освіти України (2002). Науковець 2004 Львівського університету (2005). Заслужений професор Львівського університету (2007) та ін.

Наукові інтереси: механіка деформівного тв. тіла і матем. моделювання явищ та процесів механіки (механіка руйнування, теорія тріщин і тонких неоднорідностей, механіка композитів), теорія дислокацій, машинознавство, термінознавство, історія науки.

Основні наукові результати: Більше 600 наукових праць, зокрема, Елементи теорії пружності (Львів, 1994; зі співавт.); Елементи теорії пластичності та міцності (Львів, 1999; зі співавт.); Раціональне проектування машинобудівних конструкцій (Львів, 2003; зі співавт.); Механіка руйнування та міцність матеріалів. Т. 6: Механіка руйнування мостових конструкцій та методи прогнозування їх залишкової довговічності (Львів, 2004; зі співавт.); Золота книга кафедри механіки (Львів, 1999); Основи математичної теорії термопружної рівноваги деформівних твердих тіл з тонкими включеннями. (Львів, 2007)

Бібліометричний профіль: https://scholar.google.com.ua/citations?user=61IlryUAAAAJ&hl=en